Другорядні члени речення — це група слів, яка виражає додаткову інформацію про дію або явище, розташованою у реченні поза зв’язком з основною частин
Другорядні члени речення
Другорядні члени речення – це словосполучення, яке входить до складу складнопідрядного речення і виражає частини складного дієслова, які відповідають на питання “що робити”, “що зробити”. Вони доповнюють дієслово в головному реченні і можуть бути різними за значенням і формою.
Другорядні члени речення формуються за допомогою таких способів:
- Інфінітив – це форма дієслова, яка виражає загальночинну дію або стан, не пов’язану з конкретним часом, особою чи числом.
- Дієприкметник – це форма дієслова, яка виражає ознаку предмета або особливість дії із врахуванням її часу, кількості чи особи.
- Дієприслівник – це форма дієслова, яка виражає спосіб дії, з яким вона відбувається, стан або ознаку предмета, без залежності від конкретного часу, особи чи числа.
- Дієслівне словосполучення – це поєднання двох або більше слів, які мають схоже значення і виконують функцію другорядного члена речення.
Наприклад:
- Зайти до магазину.
- Розчулені діти плачуть.
- Задоволено посміхаючись, він вийшов з кімнати.
- Їсти морозиво – це смачно.
Другорядні члени речення мають важливу роль утворення складнопідрядного речення. Вони розширюють і точніше виражають дієслово в головному реченні, виразно передаючи дією або ознакою предмета. Тому вивчення другорядних членів речення допоможе вам правильно складати складнопідрядні речення і збагатить вашу мову різними способами вираження дії або ознаки.
Визначення
Другорядні члени речення, як і головні, можуть бути прямими і непрямими.
Прямі другорядні члени речення виконують функції, що безпосередньо стосуються головного члена речення, але не залежать від нього, а тільки від носія дії (підмета) або виявляють додаткову інформацію до підмета чи присудка (присудковий додаток).
- Пряма присудкова означальна клауза: Я бачив, як Іван засміявся.
- Пряма присудкова додаткова клауза: Інтересно, що хлопець зробить.
- Добре, що всі присутні діти підтримали виступ співака.
Непрямі другорядні члени речення зафіксовані відносяться до головного члена речення, залежно від нього утворюють з ним фразеологічну одиницю, або формують допустимий семантичний контекст для головного члена речення.
- Непрями додаткові клаузи:
| Клаузи на питання “про що” | Клаузи на питання “про кого” |
| Хто ж написав ту книжку? | Я говорю тобі, що місто було переповнене туристами. |
- Непрямі означальні клаузи:
- Газета повідомила, хто відмінив виступ на конференції.
- Вона задоволена тим, що усе вийшло як слід.
Приклади другорядних членів речення
Другорядні члени речення є залежними від сказового дієслова або іншого члена речення, служать для уточнення, розширення або обставинного визначення інших членів речення. На рівні речення вони можуть бути підрядними чи незалежними.
Основні види другорядних членів речення:
- Обставини місця
- Обставини часу
- Обставини причини
- Обставини мети
- Обставини способу
- Обставини умови
- Обставини звуку
- Обставини міри
- Обставини порівняння
- Обставини належності
- Обставини супроводу
- Обставини ціна
- Обставини оцінки
Нижче приведені приклади з реченнями, в яких використовуються другорядні члени речення:
- Обставини місця – на вулиці зустрілися двоє друзів.
- Обставини часу – вчора ввечері я прочитав цілий роман.
- Обставини причини – Ми запізнилися через транспортний затор.
- Обставини мети – Він їде до Києва заради роботи.
- Обставини способу – Вони грали завзято й енергійно.
- Обставини умови – Я прийду якщо ти покличеш.
- Обставини звуку – Голосно кричав на весь парк.
- Обставини міри – Я вивчив операцію на 100%.
- Обставини порівняння – Люблю тебе як нікого іншого.
- Обставини належності – Вона хоче бути членом клубу.
- Обставини супроводу – Я пішов на прогулянку з друзями.
- Обставини ціни – Я купив цей товар за 100 гривень.
- Обставини оцінки – Ця картина коштує дуже дорого.
Це лише деякі приклади другорядних членів речення, які можуть бути використані для уточнення розміри, часу, причини та інших аспектів речення.