3 група електробезпеки: опис, вимоги та класифікація

Електробезпека є одним із найважливіших аспектів у сфері електротехніки. Правильне дотримання вимог безпеки дозволяє запобігти різного роду нещасним випадкам та аваріям, пов’язаним з електричною енергією. Одним з основних способів впорядкування вимог щодо електробезпеки є їх класифікація за групами.

У системі міжнародних стандартів, що регулюють сферу електробезпеки, розрізняють три групи електробезпеки: перша, друга та третя. Кожна з цих груп має свої особливості і вимоги, які варто враховувати при розробці та експлуатації електричних пристроїв та установок. Недотримання вимог обраної групи електробезпеки може призвести до серйозних наслідків, у тому числі до пожеж, травм та загибелей.

Перша група електробезпеки відноситься до найбільш небезпечних. Вимоги для цієї групи передбачають надійне захистнийе обладнання, а також захисні засоби індивідуального захисту працівників. Друга група має менші вимоги, що включають захисні пристрої та обладнання. Третя група є найменш небезпечною, і вимоги до неї не такі суворі.

Перша група електробезпеки: внутрішня захист

Перша група електробезпеки включає заходи, спрямовані на захист від електричного струму, які здійснюються всередині електричних пристроїв та приладів. Ці заходи забезпечують безпеку в користуванні електричними пристроями та запобігають можливим аварійним ситуаціям.

Вимоги до першої групи електробезпеки полягають у забезпеченні особливої електробезпеки для певних частин електричного пристрою, а саме:

• Внутрішні кола електропристрою повинні бути доступні тільки для спеціально підготовлених фахівців;
• Не допускається просвічування безпечних напруг та витоків струму на зовнішньому корпусі електричного пристрою, що забезпечить захист користувача від ураження електричним струмом;
• Електричний пристрій повинен бути заземленим або допускається замість цього використання захисного провідника (нульового захисного провідника);
• Безпечністю для людини при використанні низьковольтного обладнання мають гарантуватися ділянки з загородженою живою частиною таким чином, що немає ризику прямого чи косвенного дотику людини до цих частин.

Перша група електробезпеки забезпечує ефективний внутрішній захист електричного пристрою від ураження електричним струмом, а також дозволяє забезпечити безпеку користувача під час експлуатації. Дотримання вимог першої групи електробезпеки є обов’язковим для всіх електричних пристроїв та приладів, які застосовуються в побуті, роботі та інших галузях діяльності.

Друга група електробезпеки: додатковий захист

Друга група електробезпеки включає пристрої та засоби, які мають додаткові заходи безпеки для забезпечення захисту від ризиків, пов’язаних з електричним струмом.

Особливу увагу слід приділяти допоміжним роликовим замкам, ущільнювачам та ізолюючим матеріалам, які застосовуються для забезпечення додаткової ізоляції пристроїв чи обладнання.

Додатковий захист полягає в запобіганні можливості проникнення електричного струму до людини або устрою, а також у створенні умов для безпечного ввімкнення і вимкнення обладнання.

Додатковий захист забезпечується за допомогою:

• ручного або автоматичного вимикачів з принципом дії “напередодні”
• захисних кожухів та решіток для закриття небезпечних частин
• блокування ізоляції для запобігання пошкодження ізоляційних матеріалів
• двох ізольованих посудинок, розділених засобом більшої безпеки
• максимальної відстані між провідниками
• напругою, зниженою до безпечних значень

Додатковий захист також може включати контрольні пристрої, які спостерігають за станом обладнання, і аварійне вимкнення або сигналізацію при виявленні несправностей.

Оцінюючи рівень додаткового захисту, слід враховувати всі можливі ризики, пов’язані з конкретною ситуацією та вимоги безпеки стандарту ІСО 13849-1.

Третя група електробезпеки: подвійний захист

Третя група електробезпеки включає пристрої, які мають подвійний засіб захисту від ураження електричним струмом. Ця група дозволяє забезпечити надійний захист користувача від потенційно небезпечної ситуації.

Класифікація пристроїв третьої групи електробезпеки базується на їхній функціональності та використанні певних елементів. Загалом, існує чотири типи пристроїв третьої групи:

1. Автоматичні переривачі з ізоляційним блоком.
2. Трансформатори з роздільної ізоляцією.
3. Розетки з захисними капамі.
4. Двохполюсні пристрої з подвійним ущільненням.

Усі пристрої третьої групи мають одну спільну особливість – вони мають два незалежні захисні елементи, які можуть діяти окремо один від одного або взаємодіяти між собою. Таке побудова забезпечує надійний захист в разі виникнення несприятливих умов.

Наприклад, автоматичні переривачі з ізоляційним блоком забезпечують подвійний захист шляхом комбінації засобу захисту від короткого замикання та засобу захисту від залишкового струму. Це забезпечує додаткову безпеку користувача при використанні електроустаткування.

Вимоги до пристроїв третьої групи електробезпеки включають:

• Надійне забезпечення подвійного захисту.
• Використання якісних та надійних матеріалів для побудови пристроїв.
• Стабільна та безпечна робота пристроїв протягом тривалого періоду часу.

Пристрої третьої групи електробезпеки є обов’язковими для використання у певних сферах, де безпека є особливо важливим аспектом. Наприклад, вони використовуються у медичних закладах, лабораторіях, виробничих підприємствах та інших місцях, де діє небезпека ураження електричним струмом.